Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пімстити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пімста Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пімстити 		піна ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пімсти́ти, ся, щу́, ся, стиш, ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пімстити&oldid=511329