Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пінити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пінити
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́нити, ню, ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить. Чуб. II. 138.