Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пір
Берлін: Українське слово, 1924

Пір, по́ру, м. Лукъ порей. Уман. у.