Словарь української мови (1924)/пірвати

by Борис Грінченко

◀ пір

Словарь української мови Борис Грінченко П пірвати

пірватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пірва́ти, рву́, веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.