Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піт
Берлін: Українське слово, 1924

Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав. Греб. 358.