Словарь української мови (1924)/пітися
Зовнішній вигляд
◀ піти | Словарь української мови П пітися |
пітканний ▶ |
|
Піти́ся, деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.