Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пітися
Берлін: Українське слово, 1924

Піти́ся, деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.