Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пітьма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пітьма
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́тьма, ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. I. 81.