Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піхати
Берлін: Українське слово, 1924

Піха́ти, ха́ю, єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно). Шух. I. 113, 151.