Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піхотою

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піхотою
Берлін: Українське слово, 1924

Піхото́ю нар. = Піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.