Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/разина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
разина
Берлін: Українське слово, 1924

Рази́на, ни, ж. Разокъ. Ум. Рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.