Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/разити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
разити
Берлін: Українське слово, 1924

Рази́ти, жу́, зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. III. 348.