Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рамінник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рамінник
Берлін: Українське слово, 1924

Рамі́нник, ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. См. Ремінник.