Словарь української мови (1924)/реготливий
| ◀ реготітися | Словарь української мови Р реготливий |
реготно ▶ |
|
Реготли́вий, а, е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. I. 137.
| ◀ реготітися | Словарь української мови Борис Грінченко Р реготливий |
реготно ▶ |
|
Словарь української мови — Р
реготливий
Борис Грінченко
1924
Реготли́вий, а, е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. I. 137.