Словарь української мови (1924)/реготітися
| ◀ реготіти | Словарь української мови Р реготітися |
реготливий ▶ |
|
Реготі́тися, ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. Їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців реготілось. Мил. 60.