Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ремсати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ремсати
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́мсати, саю, єш, гл. = Рюмсати. А той струмочок, що тихо дзюркотить коло ніг наших по камінчиках, ніби мале дитя ремсає. Левиц. I. 290.