Словарь української мови (1924)/ремст

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ремст
Берлін: Українське слово, 1924

Ремст, ту, м. Неудовольствіе, претензія. Він на мене ремст має. На нас і на тіх людей мав він великий ремст. Васильк. у.