Словарь української мови (1924)/решітник
Зовнішній вигляд
◀ решітка | Словарь української мови Р решітник |
решіточка ▶ |
|
Решітни́к, ка́, м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. Раст. Veronica Chamaedrys. Шух. I. 20.
◀ решітка | Словарь української мови Борис Грінченко Р решітник |
решіточка ▶ |
|
Словарь української мови — Р
решітник
Борис Грінченко
1924
Решітни́к, ка́, м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. Раст. Veronica Chamaedrys. Шух. I. 20.