Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ригувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ригувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ригува́ти, гу́ю, єш, гл. О рогатомъ скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.