Словарь української мови (1924)/ригувати
Зовнішній вигляд
◀ риговина | Словарь української мови Р ригувати |
риґівниця ▶ |
|
Ригува́ти, гу́ю, єш, гл. О рогатомъ скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.