Словарь української мови (1924)/ринда

by Борис Грінченко

◀ ринґач

Словарь української мови Борис Грінченко Р ринда

риндач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ри́нда, ди, ри́ндя, ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Ном. стр. 294. Назад, ринде, завтра п'ятниця. Посл. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть. Ном.