Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ринґач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ринґач
Берлін: Українське слово, 1924

Ринґа́ч, ча́, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Мнж. 192. См. Риндач.