Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рихва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рихва
Берлін: Українське слово, 1924

Ри́хва, ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. Ри́ховка.