Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рихта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рихта
Берлін: Українське слово, 1924

Рихта́, ти́, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.