Словарь української мови (1924)/рихтуватися
Зовнішній вигляд
◀ рихтувати | Словарь української мови Р рихтуватися |
рицарство ▶ |
|
Рихтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. Св. Л. 174. До того пана написали два цісарі: „Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді“. Гн. I. 155.