Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/риґувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
риґувати
Берлін: Українське слово, 1924

Риґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.