Словарь української мови (1924)/роджений

by Борис Грінченко

◀ роджати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роджений

родзинки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́джений, а, е. 1) Прич. отъ роди́ти. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. I. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.