Словарь української мови (1924)/родимець

by Борис Грінченко

◀ родиво

Словарь української мови Борис Грінченко Р родимець

родимий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роди́мець, мця, м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. I. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).