Словарь української мови (1924)/розбатовувати

by Борис Грінченко

◀ розбалакувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбатовувати

розбелькотатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбато́вувати, вую, єш, сов. в. розбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать на куски. Розбатовують телицю, стегна запікають. Рудан. I. 75.