Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбехкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбехкати
Берлін: Українське слово, 1924

Розбе́хкати, каю, єш, гл. Разлить, разбить. Черном.