Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбиш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбиш
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́збиш, ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.