Словарь української мови (1924)/розбризкувати

by Борис Грінченко

◀ розбризкати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбризкувати

розбризкуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбри́зкувати, кую, єш, сов. в. розбри́зкати, каю, єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.