Словарь української мови (1924)/розбризкуватися

by Борис Грінченко

◀ розбризкувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбризкуватися

розбрикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбри́зкуватися, куюся, єшся, сов. в. розбри́зкатися, каюся, єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2)  Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.