Словарь української мови (1924)/розбрикатися

by Борис Грінченко

◀ розбризкуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбрикатися

розбришкатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбрика́тися, ка́юся, єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.