Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбрикатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбрикатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбрика́тися, ка́юся, єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.