Словарь української мови (1924)/розбужатися

by Борис Грінченко

◀ розбужати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбужатися

розбуркати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбужа́тися, жаюся, єшся, сов. в. розбуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся. Чуб. V. 911.