Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбуркотітися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розбуркати Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбуркотітися 		розбуркувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розбуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Разворчаться.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розбуркотітися&oldid=484079