Словарь української мови (1924)/розбуркуватися
| ◀ розбуркувати | Словарь української мови Р розбуркуватися |
розбурхатися ▶ |
|
Розбу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. розбу́ркатися, каюся, єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
| ◀ розбуркувати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбуркуватися |
розбурхатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбуркуватися
Борис Грінченко
1924
Розбу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. розбу́ркатися, каюся, єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.