Словарь української мови (1924)/розбійників

by Борис Грінченко

◀ розбійник

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбійників

розбійницький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбі́йників, кова, ве. Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.