Словарь української мови (1924)/розбійницький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбійницький
Берлін: Українське слово, 1924

Розбі́йницький, а, е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.