Словарь української мови (1924)/розбійницький
Зовнішній вигляд
◀ розбійників | Словарь української мови Р розбійницький |
розбійниця ▶ |
|
Розбі́йницький, а, е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.