Словарь української мови (1924)/розв'язати
| ◀ розворювати | Словарь української мови Р розв'язати |
розв'язок ▶ |
|
Розв'яза́ти, ся. См. Розв'язувати, ся.
| ◀ розворювати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розв'язати |
розв'язок ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розв'язати
Борис Грінченко
1924
Розв'яза́ти, ся. См. Розв'язувати, ся.