Словарь української мови (1924)/розворювати
| ◀ розворушуватися | Словарь української мови Р розворювати |
розв'язати ▶ |
|
Розво́рювати, рю́ю, єш, сов. в. розво́рити, рю, риш, гл. — во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.