Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розвертатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвертатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. розверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Грин. I. 12. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. Чуб. V. 480. 2) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. Шевч. 109. 3) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ. Левиц. I. 1. 221.