Словарь української мови (1924)/розворовувати

by Борис Грінченко

◀ розворити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розворовувати

розворовуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розворо́вувати, вую, єш, сов. в. розворува́ти, ру́ю, єш, гл. = Розворювати, розворити.