Словарь української мови (1924)/розганятися

by Борис Грінченко

◀ розганяти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розганятися

розгардія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. розігна́тися, розжену́ся, не́шся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб.