Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Розгоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він п'є да гуляє да все мене розгоряє. Чуб. V. 571.