Словарь української мови (1924)/роздивлятися

by Борис Грінченко

◀ роздивитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздивлятися

роздимати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. роздиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Левиц. Пов. 166. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються. Рудч. Ск. I. 192.