Словарь української мови (1924)/роздмухувати

by Борис Грінченко

◀ роздмухати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздмухувати

роздобича ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздму́хувати, хую, єш, гл. = Роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. I. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.