Словарь української мови (1924)/роздобича
Зовнішній вигляд
◀ роздмухувати | Словарь української мови Р роздобича |
роздобрити ▶ |
|
Роздоби́ча, чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. I. 162.