Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздобича

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздобича
Берлін: Українське слово, 1924

Роздоби́ча, чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. I. 162.