Словарь української мови (1924)/роздобритися
| ◀ роздобрити | Словарь української мови Р роздобритися |
роздоброхотатися ▶ |
|
Роздобри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає. Константиногр. у.
| ◀ роздобрити | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздобритися |
роздоброхотатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздобритися
Борис Грінченко
1924
Роздобри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає. Константиногр. у.