Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздоброхотатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздоброхотатися
Берлін: Українське слово, 1924

Роздоброхота́тися, чу́ся, чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести. Котл. Ен. II. 14.