Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздродитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздродитися
Берлін: Українське слово, 1924

Роздроди́тися, джу́ся, дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!… загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.