Словарь української мови (1924)/роздродитися

by Борис Грінченко

◀ роздробляти

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздродитися

роздрочити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздроди́тися, джу́ся, дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!… загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.