Словарь української мови (1924)/роздрочити

by Борис Грінченко

◀ роздродитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздрочити

роздрочитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздрочи́ти, чу́, чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.